PRYVOKZAL’NA SQUARE

Місце: Хмельницький, Україна

Призначення: сквер та парковка перед залізничним вокзалом

Площа: 13 750 м2

Стадія: Реалізовано (2018)

Капітальний ремонт привокзального скверу та площі (парковка перед вокзалом).
У складі громадської ініціативи Proprostir

Для нас, напевно як і для кожного мешканця міста, привокзальна площа завжди була місцем малоприємним – брудним, темним, небезпечним. Найбільшим парадоксом цього простору була величезна неорганізована автомобільна стоянка вздовж вокзалу, в яку “втикалися” усі приїжджі і ще більшою дурницею виглядав пам’ятник Богдану Хмельницькому посеред цієї стоянки. Цікаво, але після реконструкції вокзалу у 1984 році навпроти вокзалу була повноцінна площа з квітниками і цілком логічним пам’ятником у пішохідній зоні без доступу автотранспорту, ця площа переходила у Привокзальний сквер.

Нові реалії незалежності і автомобілізація “відрізали” частину цього простору і пристосували під автостоянку, таким чином, пам’ятник опинився серед автомобілів. Пішоходи ж повинні були з багажем, візочками, дітьми щоразу пересікати цю стоянку з досить інтенсивним автомобільним рухом (стоянка ще й транзитна, бо документально це не стоянка, а вулиця). Досить широкі пішохіні переходи були майже завжди запарковані, через що погіршувався огляд і пішоходів і водіїв. Сама проїзна частина, зрозуміло, знаходилась нижче тротуарів і в негоду пересуватись пішки цим простором було, м’яко кажучи, вогко.

Площа станом на 2017 рік

Площа станом на 2017 рік

І коли людина продиралась все таки крізь цей жах, вона потрапляла у сквер з красивими деревами, але на жаль, без освітлення, без якісних меблів і з недобудованим фонтаном. Сквер мав такий характер, що приваблював лише безхатьків та ромів. Отож, транзит пішохода від вокзалу до зупинки громадського транспорту і назад був пов’язаний з безліччю перешкод і небезпек.


Сквер станом на 2017 рік

Інколи у вільний час ми роздумували, що могло б допомогти цьому простору. І за дивним збігом обставин, наші думки стали в нагоді. Завдяки міській владі нас долучили до коригування проектної документації на ці ділянки (місто якраз планувало ремонт привокзальної площі і скверу). Ми розуміли, що місто поки не готове до масштабної реконструкції з перенесенням стоянки під землю, звільненням площі і перетворенням її в пішохідну, тому головним бажанням було реалізувати хоча б ключові моменти.

В першу чергу потрібно було ускладнити життя автомобілістам і полегшити його пішоходам – влаштувати пішохідний перехід в рівень з тротуаром. Це змушує водія зменшувати швидкість, а пішоходи отримують можливість безпечно, сухо і в одному рівні потрапляти від зупинки громадського транспорту до вокзалу. Тепер валізи, візочки не потрібно спускати чи піднімати, не потрібно “місити дорожнє болото”. А головне, що ми постарались створити такі умови, щоб автомобілі не захоплювали простір пішоходів і паркувались лише у визначених для цього місцях. Ну, і Богдан Хмельницький нарешті знову опинився серед “своїх”. Шкода лише, що згідно діючих норм і правил неможливо посадити дерева на зелених острівках парковки. Також шкодуємо через встановлення знака “зупинка заборонена” замість “стоянка заборонена” вздовж фасаду – тепер виходить, що велика частина простору “простоює” і це засмучує.

Перед самим вокзалом ми дуже хотіли додати більше зелені, але на жаль, під землею проходить велика кількість інженерних комунікацій і посадка дерев неможлива, тому обійшлись лише острівками з газонами. Також перед вокзалом і на острівку біля пам’ятника передбачались вуличні меблі, але з різних причин, цього року їх не вдалось реалізувати. Сподіваємось, що наступного року їх все ж таки додадуть і простір стане дружнішим і менш “сухим”.

У сквері ми були прив’язані до нещодавно відремонтованого покриття (червона плитка тротуарна), тому наша задача була у влаштуванні освітлення, реконструкції недобудованого фонтану і перетворенні асфальтованого острівка у частину скверу (це там, де тепер трикутні газони).

Основний акцент ми хотіли зробити на фонтані. Запропонували виконати його не класично з чашею і бортами, а в рівні з тротуаром – так званий “сухий” або “пішохідний” фонтан. Ми хотіли, щоб фонтан був інтерактивним, щоб на нього не лише споглядали, а й щоб могли з ним взаємодіяти. Такі фонтани користуються шаленою популярністю серед дітей, а “привести” в цей простір діток, щоб оживити його і додати в нього позитиву і було нашою головною концепцією. І ми дуже раді, що десь так воно і сталося. Тепер сквер у будь-який час доби став приємнішим і відкритішим місцем.



Коментарі закрито.